1. Упочинї було Слово, й Слово було в Бога, й Бог було Слово.
2. Воно було в починї у Бога.
3. Все Ним стало ся; і без Него не стало ся нїщо, що стало ся.
4. У Йому життє було: й життв було сьвітлом людям.
5. І сьвітло у темряві сьвітить, і темрява Його не обняла.
6. Був чоловік посланий від Бога, ймя йому Йоан.
7. Сей прийшов на сьвідкуванне, щоб сьвідкувати про сьвітло, щоб усї вірували через него.
8. Не був він сьвітло, а щоб сьвідкувати про сьвітло.
9. Було сьвітло правдиве, що просьвічує кожного чоловіка, що приходить на сьвіт.
10. На сьвітї був, і сьвіт Ним настав, і сьвіт Його не пізнав.
11. У своє прийшов, і свої не прийняли Його.
12. Которі ж прийняли Його, дав їм власть дїтьми Божими стати ся, що вірують в імя Його:
13. що не від крові, нї від хотіння тілесного, нї від хотїння мужеського, а від Бога родили ся.
14. І Слово тїлом стало ся, і пробувало між нами (й бачили ми славу Його, славу, яко Єдинородного від Отця), повне благодати і правди.
15. Йоан сьвідкує про Него, й покликував, глаголючи: Се той, про кого казав я: За мною грядущий поперед мене був; бо перш мене був.
16. І з повноти Його ми всї прийняли й благодать за благодать.
17. Бо закон через Мойсея даний був; благодать і правда через Ісуса Христа стала ся.
18. Бога ніхто не бачив ніколи; единородний Син, що в лонї Отця, той вияснив.
19. І се сьвідченнє Йоанове, як післали Жиди з Єрусалиму священиків та левитів, щоб спитали Його: Хто ти єси?
20. І визнав, і не відпер ся; а визвав: Що я не Христос.
21. І питали його: Що ж? Ілия єси ти? І рече: Нї. Пророк єси ти? І відказав: Нї.
22. Казали ж йому: Хто ж єси? щоб нам одповідь дати тим, що післали нас. Що кажеш про себе?
23. Рече: Я голос покликуючого в пустинї: Випростайте дорогу Господню, як глаголав Ісаїя пророк.
24. А послані були з Фарисеїв.
25. І питали вони його, й казали йому: Чого ж хрестиш, коли ти не Христос, нї їлия, нї пророк.
26. Відказав їм Йоан, глаголючи: Я хрещу вас водою; серед вас же стоїть, котрого ви не знаєте:
27. се за мною Грядущий, що поперед мене був; котрому я недостоєя розвязати ременя обувя Його.
28. Се в Витаварі стало ся, за Йорданом, де Йоан хрестив.
29. Назавтра бачить Йоан, що Ісус ійде до него, й рече: Ось Агнець Божий, що бере на себе гріх сьвіта.
30. Ое Той, про кого я казав: За мною гряде муж, що поперед мене був, бо перше мене був.
31. І я не знав Його, та, щоб явив ся Ізраїлеві, для того прийшов я, хрестячи водою.
32. І сьвідкував Йоан, глаголючи: Що бачив я Духа, злинувшого як голуб з неба, і став він над Ним.
33. І я не знав Його; та пославший мене хрестити водою, той менї глаголав: На кого побачиш, що Дух злине та стане над Ним, се той, що хрестить Духом сьвятим.
34. І бачив я, і сьвідкував, що се є Син Божий.
35. Назавтра знов стояв Йоан і два з учеників його;
36. і, споглянувши на Ісуса йдучого, рече: ось Агнець Божий.
37. І чули його два ученики глаголючого, й пійшли слїдом за Ісусом.
38. І обернувшись Ісус та побачивши їх слїдом ідучих, рече їм: Чого шукаєте? Вони ж сказали Йому: Рави (що єсть перекладом: Учителю), де пробуваєш?
39. Рече їм: Ідїть і подивіть ся. Пійшли вони, та й бачили, де пробуває, і перебули в Него день той; було ж коло десятої години.
40. Один з двох, що чули від Йоана та й пійшли слїдом за ним, був Андрей, брат Симона Петра.
41. Він знаходить первий брата свого Симона, й каже йому: Знайшли ми Месию (що єсть перекладом: Христос).
42. І привів його до Ісуса. Поглянувши ж на него Ісус, рече: Ти єси Симон, син Йони; ти назвеш ся Кифа (що єсть перекладом: Петр).
43. Назавтра хотів Ісус вийти в Галилею і знаходить Филипа, й рече йому: Йди слїдом за мною.
44. Був же Филип із Витсаїди, з города Андреєвого та Петрового.
45. Знаходить Филип Натанаїла, й каже йому: Про кого писав Мойсей у законї й пророки, знайшли ми, Ісуса, сина Йосифового, що з Назарету.
46. І каже Натанаїл до него: 3 Назарету хиба може що добре бути? Каже йому Филип: Іди та й подивись!
47. Побачив Ісус Натанаїла, йдучого до Него, й рече про него: Ось справді Ізраїлитянин, що в йому підступу нема.
48. Каже Йому Натанаїл: Звідкіля мене знаєш? Озвавсь Ісус і рече йому: Перш нїж Филип покликав тебе, як був єси під смоківницею, бачив я тебе.
49. Озвавсь Натанаїл і каже Йому: Рави, Ти єси Син Божий, Ти єси цар Ізраїлїв.
50. Озвавсь Ісус і рече йому: Що сказав тобі: Я бачив тебе під смоківницею, то й віруєш? Більше сього бачити меш.
51. І рече йому: Істино, істино глаголю вам: Від нині бачити мете небо відкрите, й ангелів Божих, що сходять угору і вниз на Сина чоловічого.