1. Почули ж апостоли й браття, що в Юдеї були, що й погани прийняли Слово Боже.
2. І, як Петро повернувся до Єрусалиму, з ним стали змагатися ті, хто з обрізання,
3. кажучи: Чого ти ходив до людей необрізаних та споживав із ними?
4. Петро ж розпочав і їм розповів за порядком, говорячи:
5. Був я в місті йоппійськім і молився, і бачив в захопленні видіння: якась посудина сходила, немов простирало велике, яка, за чотири кінці прив'язана, спускалася з неба й підійшла аж до мене.
6. Зазирнувши до неї, я поглянув, і побачив там чотириногих землі, і звірів, і гаддя, і небесних пташок.
7. І голос почув я, що мені промовляв: Устань, Петре, заколи та й їж!
8. А я відказав: Жадним способом, Господи, бо ніколи нічого огидного чи то нечистого в уста мої не ввіходило!
9. І відповів мені голос із неба вдруге: Що від Бога очищене, не вважай за огидне того!
10. І це сталося тричі, і все знов було взяте на небо.
11. І ось три чоловіки, посланці з Кесарії до мене, перед домом, де був я, спинилися зараз.
12. І сказав мені Дух іти з ними без жадного сумніву. Зо мною ж пішли й оці шестеро браття, і ввійшли ми до дому того чоловіка.
13. І він нам розповів, як у домі своїм бачив Ангола, який став і сказав: Пошли до Йоппії, та приклич того Симона, що зветься Петром,
14. він слова тобі скаже, якими спасешся і ти, і ввесь дім твій.
15. А як я промовляв, злинув на них Святий Дух, як спочатку й на нас.
16. І я згадав слово Господнє, як Він говорив: Іван ось водою христив, ви ж охрищені будете Духом Святим.
17. Отож, коли Бог дав однаковий дар їм, як і нам, що ввірували в Господа Ісуса Христа, то хто ж я такий, щоб міг заперечити Богові?
18. І, почувши таке, замовкли вони, і Бога хвалили, говорячи: Отож, і поганам Бог дав покаяння в життя!
19. А ті, хто розпорошився від переслідування, що знялося було через Степана, перейшли навіть до Фінікії, і Кіпру, і Антіохії, не звістуючи слова нікому, крім юдеїв.
20. А між ними були мужі деякі з Кіпру та з Кірінеї, що до Антіохії прийшли, і промовляли й до греків, благовістячи про Господа Ісуса.
21. І Господня рука була з ними; і велике число їх увірувало, і навернулось до Господа!
22. І вістка про них досягла до вух єрусалимської Церкви, і до Антіохії послали Варнаву.
23. А він, як прийшов і благодать Божу побачив, звеселився, і всіх став просити, щоб серцем рішучим трималися Господа.
24. Бо він добрий був муж, повний Духа Святого та віри. І прилучилось багато народу до Господа!
25. Після того подався Варнава до Тарсу, щоб Савла шукати.
26. А знайшовши, привів в Антіохію. І збирались у Церкві вони цілий рік, і навчали багато народу, і в Антіохії найперш християнами названо учнів.
27. Прибули ж тими днями пророки від Єрусалиму до Антіохії.
28. І встав один з них, на ймення Агав, і Духом прорік, що голод великий у цілому світі настане, як за Клавдія був.
29. Тоді учні, усякий із своєї спроможности, постановили послати допомогу братам, що в Юдеї жили.
30. Що й зробили, через руки Варнави та Савла, пославши до старших.