1. Тоді промовив Ісус до народу й до учнів Своїх,
2. і сказав: На сидінні Мойсеєвім усілися книжники та фарисеї.
3. Тож усе, що вони скажуть вам, робіть і виконуйте; та за вчинками їхніми не робіть, бо говорять вони та не роблять того!
4. Вони ж в'яжуть тяжкі тягарі, і кладуть їх на людські рамена, самі ж навіть пальцем своїм не хотять їх порушити...
5. Усі ж учинки свої вони роблять, щоб їх бачили люди, і богомілля свої розширяють, і здовжують китиці.
6. І люблять вони передніші місця на бенкетах, і передніші лавки в синагогах,
7. і привіти на ринках, і щоб звали їх люди: Учителю!
8. А ви вчителями не звіться, бо один вам Учитель, а ви всі брати.
9. І не називайте нікого отцем на землі, бо один вам Отець, що на небі.
10. І не звіться наставниками, бо один вам Наставник, Христос.
11. Хто між вами найбільший, хай слугою вам буде!
12. Хто бо підноситься, буде понижений, хто ж понижується, той піднесеться.
13. Горе ж вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що перед людьми зачиняєте Царство Небесне, бо й самі ви не входите, ані тих, хто хоче ввійти, увійти не пускаєте!
14. Горе ж вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що вдовині хати поїдаєте, і напоказ молитесь довго, через те осуд тяжчий ви приймете!
15. Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що обходите море та землю, щоб придбати нововірця одного; а коли те стається, то робите його сином геєнни, вдвоє гіршим від вас!
16. Горе вам, проводирі ви сліпі, що говорите: Коли хто поклянеться храмом, то нічого; а хто поклянеться золотом храму, то той винуватий.
17. Нерозумні й сліпі, що бо більше: чи золото, чи той храм, що освячує золото?
18. І: Коли хто поклянеться жертівником, то нічого, а хто поклянеться жертвою, що на нім, то він винуватий.
19. Нерозумні й сліпі, що бо більше: чи жертва, чи той жертівник, що освячує жертву?
20. Отож, хто клянеться жертівником, клянеться ним та всім, що на ньому.
21. І хто храмом клянеться, клянеться ним та Тим, Хто живе в нім.
22. І хто небом клянеться, клянеться Божим престолом і Тим, Хто на ньому сидить.
23. Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що даєте десятину із м'яти, і ганусу й кмину, але найважливіше в Законі покинули: суд, милосердя та віру; це треба робити, і того не кидати.
24. Проводирі ви сліпі, що відціджуєте комаря, а верблюда ковтаєте!
25. Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що чистите зовнішність кухля та миски, а всередині повні вони здирства й кривди!
26. Фарисею сліпий, очисти перше середину кухля, щоб чистий він був і назовні!
27. Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що подібні до гробів побілених, які гарними зверху здаються, а всередині повні трупних кісток та всякої нечистости!
28. Так і ви, назовні здаєтеся людям за праведних, а всередині повні лицемірства та беззаконня!
29. Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що пророкам надгробники ставите, і праведникам прикрашаєте пам'ятники,
30. та говорите: Якби ми жили за днів наших батьків, то ми не були б спільниками їхніми в крові пророків.
31. Тим самим на себе свідкуєте, що сини ви убивців пророків.
32. Доповніть і ви міру провини ваших батьків!
33. О змії, о роде гадючий, як ви втечете від засуду до геєнни?
34. І ось тому посилаю до вас Я пророків, і мудрих, і книжників; частину їх ви повбиваєте та розіпнете, а частину їх ви бичуватимете в синагогах своїх, і будете гнати з міста до міста.
35. Щоб спала на вас уся праведна кров, що пролита була на землі, від крови Авеля праведного, аж до крови Захарія, Варахіїного сина, що ви замордували його між храмом і жертівником!
36. Поправді кажу вам: Оце все спаде на рід цей!
37. Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків та каменуєш посланих до тебе! Скільки разів Я хотів зібрати діти твої, як та квочка збирає під крила курчаток своїх, та ви не захотіли!
38. Ось ваш дім залишається порожній для вас!
39. Говорю бо Я вам: Відтепер ви Мене не побачите, аж поки не скажете: Благословенний, Хто йде у Господнє Ім'я!