1. Тим часом, як зібралась тьма народу, так що топтало одно одного, почав глаголати ученикам своїм: Перш усього остерегайтесь квасу Фарисейського, чи то лицемірства.
2. Нїчого бо нема закритого, що не відкриєть ся, анї захованого, що не виявить ся.
3. Тим, що ви потемки промовили, повидну чути муть; і що на ухо казали ви в коморах, проповідувати меть ся на домах.
4. Глаголю ж вам, другам моїм: Не лякайтесь тих, що вбивають тїло, а потім не можуть більш нічого заподїяти.
5. Я яе покажу вам, кого лякатись: Лякайтесь того, хто, вбивши, власть має вкинути в пекло. Так, глаголю вам, того лякайтесь.
6. Хиба пятеро горобцїв не продають за два шаги? й один же з них не забутий перед Богом.
7. Тільки ж і волоссє на голові вашій усе полічене. Не лякайте ся ж оце: ви многих горобцїв дорожчі.
8. Глаголю ж вам: Всякий, хто визнавати ме мене деред людьми, й Син чоловічий визнавати ме його перед ангелами Божими.
9. Хто ж відречеть ся мене перед людьми, того відречусь я перед ангелами Божими.
10. І всякий, хто скаже слово на Сина чоловічого, простить ся йому; хто ж на сьвятого Духа хулив, не простить ся.
11. Коли ж приведуть вас у школи, та до урядів, та до властей, не дбайте про те, як або чим боронити метесь, або що казати мете:
12. бо сьвятий Дух учити ме вас тієї години, що треба говорити.
13. Каже ж Йому один з народу: Учителю, скажи братові моєму, щоб поділив ся зо мною наслїддєм.
14. Він же рече йому: Чоловіче, хто настановив мене суддею або дїлителем над вами?
15. Рече ж до них: Остерегайтесь і бережітесь зажерливості; бо не в тім комусь життє його, щоб надто мати з достатків своїх.
16. Сказав же приповість до них, глаголючи: В одного багатого чоловіка вродила добре земля;
17. і думає він сам собі, говорячи: Що менї робити, що не маю куди звезти овощі мої?
18. І каже: От що зроблю: Розберу клунї мої та більші побудую, і звезу туди всі плоди мої і добро моє.
19. І скажу душі моїй: Душе, маєш багацько добра, зложеного на лїта многі; спочивай, їж, пий, весели ся.
20. Рече ж йому Бог: Безумний, сієї ночі душу твою візьмуть у тебе; що ж надбав єси, кому буде?
21. Оттак, хто скарбує для себе, а не в Бога багатіє.
22. Рече ж до учеників своїх: Тим глаголю вам: Не журіть ся душею вашою, що їсти мете, анї тілом, чим з'одягнетесь.
23. Душа більша їжі, а тїло одежі.
24. Погляньте на круки: що не сїють і не жнуть; у них нї комори, нї клунї, а Бог годує їх; як же більше луччі ви птаства?
25. Хто ж з вас, журившись, може прибавити до зросту свого один локіть?
26. Коли ж ви й найменьшого не можете, то чого про инше журитесь?
27. Погляньте на лилії, як вони ростуть: не працюють і не прядуть; глаголю ж вам, що й Соломон у всїй славі своїй не з'одягав ся, як одна з сих.
28. Коли ж траву, що сьогоднї на полї, а завтра буде в піч вкинута, Бог так з'одягає; то як більше вас, маловіри?
29. І ви не шукайте що вам їсти, або що пити, й не несітесь (високо);
30. того бо всього народи сьвіту шукають; Отець же ваш знає, що треба вам сього.
31. Лучче шукайте царства Божого, а се все додасть ся вам.
32. Не лякай ся, мале стадо: бо вподобалось Отцеві вашому дати вам царство.
33. Продавайте достатки ваші, і подавайте милостиню; робіть собі сакви, що не ветшають, скарб, що не вбавляєть ся на небесах, де злодій не приступає, анї міль не їсть.
34. Де бо скарб ваш, там і серце ваше буде.
35. Нехай будуть поясницї ваші підперезані, і сьвітильники позасьвічувані,
36. і ви подобні людям, що дожидають пана свого, коли вертати меть ся з весілля, щоб, як прийде та постукає, зараз одчинити йому.
37. Блаженні слуги ті, котрих, прийшовши пан, знайде їх пильнуючих; істино глаголю вам, що піддережеть ся та й посадовить їх за стіл, і, приступивши, послугувати ме їм.
38. І коли прийде о другій сторожі, або о третій сторожі прийде, і знайде так, блаженні слуги ті.
39. Се ж знайте, що коли б знав господар, о которій годинї злодій прийде, пильнував би, й не дав би підкопати господи своєї.
40. Тим і ви будьте готові; бо, котрої години не думаєте, Син чоловічий прийде.
41. Каже ж Йому Петр: Господи, чи до нас приповість сю глаголеш, чи до всїх?
42. Рече ж Господь: Хто єсть вірний і розумний дворецький, що поставить його пан над челяддю своєю, видавати у пору визначену харч?
43. Блажен слуга той, котрого, пан прийшовши, знайде, що робить так.
44. По правдї глаголю вам, що над усїм достатком своїм поставить його.
45. Коли ж слуга той скаже в серцї своїм: Барить ся пан мій прийти, та й зачне бити рабів і рабинь, їсти, та пити, та впиватись,
46. прийде пан того слуги дня, котрого не сподїваєть ся, і години, котрої не знав, та й відлучить його, й долю його з невірними положить.
47. Той же слуга, що знав волю пана свого, та й не приготовив ся, анї зробив по волї його, буде битий много.
48. Хто ж, не знавши, зробив достойне биття, буде битий мало. Від усякого бо, кому дано багато, багато вимагати меть ся від него; а кому прибавлено багато, більш спитаєть ся від него.
49. Огонь прийшов я кинути на землю; і чого хочу? тільки щоб запалав уже.
50. Хрещеннем же маю хреститись, і як мені важко, доки се скінчить ся!
51. Чи думаєте, що впокій прийшов я дати на землї? Нї, глаголю вам, а роздїленне:
52. буде бо від нинї пятеро в одній хаті розділених, троє проти двох, і двоє проти трох.
53. Стане батько різно проти сина, а син проти батька; мати проти дочки, а дочка проти матери; свекруха проти невістки своєї, і невістка проти свекрухи своєї.
54. Рече ж і до народу: Як побачите хмару, що виступає від заходу, зараз кажете: Ливень буде, й буває так.
55. А як вітер полуденний віє, кажете, що спека буде, й буває.
56. Лицеміри, лице землї і неба вмієте пізнавати, часу ж сього як не розпізнаєте?
57. Чом же й про себе не судите право?
58. Як бо йдеш із противником твоїм перед князя, то в дорозЇ дбай, щоб збутись його; щоб не потяг тебе до судді, а суддя не передав тебе слузі, а слуга не вкинув тебе в темницю.
59. Глаголю тобі, не вийдеш звідтіля, доки й останнього мідяка не віддаси.