1. Того ж часу йшов Ісус у суботу засївами, ученики ж Його зголоднїли, й почали рвати колоссє та їсти.
2. Побачивши се Фарисеї, казали до Него: Ось Твої ученики роблять, чого не годить ся робити в суботу.
3. Він же рече до них: Хиба ви не читали, що зробив Давид, як зголоднїв він і ті, що були з ним:
4. як він увійшов до Божого дому, та поїв хлїби показнї, що не годилось йому їсти, нї тим, що були з ним, а тільки одним священикам?
5. Або, хиба ви не читали в законї, як у суботу священики в церкві лам-лють суботу, та й не винуваті ?
6. Я ж вам глаголю: Що тут єсть більший од церкви.
7. А коли б ви знали, що воно є: Милости хочу, а не жертви, то не осуджували б невинуватих.
8. Бо Син чоловічий - Він Господь і суботи.
9. І, пі йшовши звідтіля, увійшов у школу їх.
10. І ось був там чоловік із сухою рукою. І питали Його, кажучи: Чи годить ся в суботу сцїляти? щоб обвинувати його.
11. Він же рече до них: Де між вами чоловік, що має одну вівцю, і коли впаде вона субітнього дня в яму, він не візьме, та й не витягне її?
12. Як же більше луччий чоловік од вівцї? Тим годить ся чинити добро і в суботу.
13. Рече тодї до чоловіка: Простягни руку твою. І простат, і стала вона здорова, як і друга.
14. Фарисеї ж, вийшовши, радили раду проти Него, як погубити Його.
15. Та довідавшись про се Ісус, вийшов ізвідтіля; і пійшло слїдом за Ним багато народу, і сцїлив він усїх,
16. та й наказав їм, щоб не виявляли Його:
17. щоб. справдилось, що. сказав Ісаїя пророк, глаголючи:
18. Се слуга мій, що я вибрав; любий мій, що вподобала Його душа моя; положу духа мого на Него, й вістити ме поганам суд;
19. не змагати меть ся, і не кричати ме, й голосу його нїхто не чути ме по улицях ;
20. приломаної тростини не доломить, і льону димуючого не потушить доки не доведе суду до подути,
21. і на ймя його вповати муть погане.
22. Приведено тодї до Него біснуватого, слїпого й нїмого; і сцїлив його так що слїпий і нїмий розмовляв і бачив.
23. І здивувавсь увесь народ, і казали: Чи сей не син Давидів?
24. Почувши ж се Фарисеї, казали: Не інакше виганяв сей біси, як Вельзевулом, князем бісовським.
25. Знав же Ісус думки їх, і рече до них: Всяке царство, що подїлить ся у собі, спустів; і всякий город і господа, що подїлить ся у собі, не встоїть.
26. І коли сатана сатану виганяє, то розділив ся сам у собі; як же стояти ме царство його?
27. І коли я виганяю біси Вельзевулом, то ким виганяють їх сини ваші? Тим вони будуть вашими суддями.
28. Коли ж я виганяю біси Духом Божим, то вже приспіло до вас царство Боже.
29. Або, як може хто увійти в господу сильного, та пожакувати надоби його, хиба що звяже перше сильного, й тодї пожакув господу його
30. Хто не зо мною, той проти мене; і хто не збирає зо мною, той розсипав.
31. Тим глаголю вам: Усякий гріх і хула простить ся людям; а хула на Духа не простить ся людям.
32. І хто скаже слово проти Сина чоловічого, простить ся йому; а хто скаже слово проти Духа сьвятого, не простить ся йому нї в сьому віку, нї в будучому.
33. Або посадите дерево добре, то й овощ його добрий; або посадите дерево пусте, то й овощ його пустий; бо дерево познаєть ся по овощу.
34. Кодло гадюче, як можете промовляти добрі речі, бувши лихими? бо від переповнї серця уста промовляють.
35. Добрий чоловік із доброго скарбу серця виносить добре, а лихий чоловік із лихого скарбу виносить лихе.
36. Я ж вам глаголю: Що за всяке дусте слово, яке говорити муть люде, дадуть одвіт еуднього дня.
37. Бо по словам твоїм справдиш ся, й по словам твоїм осудиш ся.
38. Озвались тодї проти сього деякі а письменників та Фарисеїв, кажучи: учителю, хочемо від тебе ознаку бачити.
39. Він же, озвавшись, рече їм: Лукаве та перелюбне кодло ознаки шукае, та ознака, не дасть ся йому, як тільки ознака Йони пророка.
40. Бо, як Йона був три днї й три ночі у кита в череві, так буде й Син чоловічий три днї й три ночі в серцї землі.
41. Ниневяне встануть на суд із кодлом сим, та й осудять його, бо покаялись по проповіді Йониній; а ось тут більший од Йони.
42. Полуденна цариця встане на суд із кодлом сим та й осудить його: бо прийшла з найдальших країн землі слухати премудрості Соломонової; а ось тут більший од Соломона.
43. Як же нечистий дух вийде в чоловіка, то блукав по безвіддях, шукаючи відпочинку, та й не знаходить.
44. Тодї каже: Вернусь у домівку мою, звідкіля я вийшов; і, прийшовши/знаходить її порожню, виметену й прибрану.
45. Йде тодї, й бере до себе сім инших духів, ще злїщих нїж сам, і ввіходять та й живуть там; і буде останнє чоловіка того гірше нїж перше. Так станеть ся й кодлу сьому лукавому.
46. Ще ж промовляв Він до людей, ааг ось мати й брати Його стояли надворі, бажаючи говорити з Ним.
47. Каже ж один до Него: Он мати Твоя й брати Твої стоять надворі, бажаючи говорити з Тобою.
48. Він же, озвавшись, рече до говорячого йому: Хто се мати моя? і хто брати мої?
49. І, простяппи руку свою на учеників своїх, рече: Ось мати моя й брати мої!
50. Бо хто чинити ме волю Отця мого, що на небі, той брат менї, й сестра, й мати.