1. Апостол Павло, поставлений ні від людей, ані від чоловіка, але від Ісуса Христа й Бога Отця, що з мертвих Його воскресив,
2. і присутня зо мною вся браття, до Церков галатійських:
3. благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа,
4. що за наші гріхи дав Самого Себе, щоб від злого сучасного віку нас визволити, за волею Бога й Отця нашого,
5. Йому слава на віки вічні, амінь!
6. Дивуюся я, що ви так скоро відхилюєтесь від того, хто покликав Христовою благодаттю вас, на іншу Євангелію,
7. що не інша вона, але деякі є, що вас непокоять, і хочуть перевернути Христову Євангелію.
8. Але якби й ми або Ангол із неба зачав благовістити вам не те, що ми вам благовістили, нехай буде проклятий!
9. Як ми перше казали, і тепер знов кажу: коли хто вам не те благовістить, що ви прийняли, нехай буде проклятий!
10. Бо тепер чи я в людей шукаю признання чи в Бога? Чи людям дбаю я догоджати? Бо коли б догоджав я ще людям, я не був би рабом Христовим.
11. Звіщаю ж вам, браття, що Євангелія, яку я благовістив, вона не від людей.
12. Бо я не прийняв, ні навчився її від людини, але відкриттям Ісуса Христа.
13. Чули бо ви про моє поступовання перше в юдействі, що Божу Церкву жорстоко я переслідував та руйнував її.
14. І я перевищував в юдействі багатьох своїх ровесників роду мого, бувши запеклим прихильником моїх отцівських передань.
15. Коли ж Бог, що вибрав мене від утроби матері моєї і покликав благодаттю Своєю, уподобав
16. виявити мною Сина Свого, щоб благовістив я Його між поганами, я не радився зараз із тілом та кров'ю,
17. і не відправився в Єрусалим до апостолів, що передо мною були, а пішов я в Арабію, і знову вернувся в Дамаск.
18. По трьох роках потому пішов я в Єрусалим побачити Кифу, і в нього пробув днів із п'ятнадцять.
19. А іншого з апостолів я не бачив, крім Якова, брата Господнього.
20. А що вам пишу, ось кажу перед Богом, що я не обманюю!
21. Потому пішов я до сирських та кілікійських країн.
22. Церквам же Христовим в Юдеї я знаний не був особисто,
23. тільки чули вони, що той, що колись переслідував їх, благовістить тепер віру, що колись руйнував був її.
24. І славили Бога вони через мене!