Библия Онлайн

> Поиск по Библии <

Переводы Библии

Переводы Нового Завета

Книги

Главы

- - - - - - - - - - - - - - - - - - - -
1. І було мені слово Господнї, говорячи:
2. Іди, і проголоси до вух дочки Єрусалиму, говорячи: Так говорить Господь: Я згадав тобі ласку юнацтва твого, ту любов, коли ти наречена була та за Мною ходила в пустині, в землі незасіяній.
3. Ізраїль то святість для Господа, початок врожаю Його. Всі, що їли його, завинили, зло прийде на них, говорить Господь.
4. Послухайте слова Господнього, доме Яковів та всі роди дому Ізраїля!
5. Так говорить Господь: яку кривду знайшли батьки ваші в Мені, що вони віддалились від Мене й пішли за марнотою, і стали марними?
6. І не спитали вони: де Господь, що нас вивів із краю їгипетського, що провадив Він нас по пустині, по землі степовій, повній ям, по краю сухому та темному, по краю, що в ньому ніхто не ходив, і що там не осілась людина?
7. І впровадив Я вас до родючого Краю, щоб їсти плоди його й добра його. І ви прибули й занечистили землю Мою, і зробили гидотою спадщину Мою...
8. Священики не повіли: де Господь? А ті, хто тримаї Закона, Мене не пізнали, і пастирі повідпадали від Мене, а пророки Ваалом пророкували, та за тими пішли, хто вам не допоможе...
9. Тому то судитися буду ще з вами, говорить Господь, і з синами синів ваших буду судитись!
10. Бо перейдіть острови хіттеян, і побачте, і до Кедару пошліть, та пригляньтеся добре й побачте, чи було там таке, як оце?
11. Чи змінив люд богів, хоч не Бог вони? А народ Мій змінив свою славу на те, що не помагаї!...
12. Здивуйтеся цим, небеса, і затремтіть, і злякайтесь над міру, говорить Господь!
13. Бо дві речі лихі Мій народ учинив: покинули Мене, джерело живої води, щоб собі подовбати водозбори, водозбори поламані, що води не тримають.
14. Чи Ізраїль Мій раб? Чи він теж кріпак, народжений вдома? Чому ж здобиччю він?
15. На нього ревуть левчуки, видають голос свій, і його Край обернули в пустиню, спалили міста його, так що немаї мешканця...
16. Також сини Мемфіса й Тахпенеса на черепі паслися в тебе.
17. Чи ж зробило тобі це не те, що покинув ти Господа, Бога свого, що провадив тебе по дорозі?
18. І тепер що тобі до дороги в Єгипет? Щоб пити воду з Шіхору? І що тобі до дороги в Ашшур? Щоб пити воду з Ріки?
19. Хай караї тебе твої зло, і відступства твої хай картають тебе, і пізнай та побач, що лихе та гірке це, що кинув ти Господа, Бога свого, і страху Мого над тобою нема, говорить Господь, Бог Саваот.
20. Бо віддавна зламала ти, дочко Сіону, ярмо свої, пірвала свої поворозки й сказала: Не буду служити! Бо на кожному взгір'ї високому, і під кожним зеленим деревом ти клалась блудницею...
21. А Я ж посадив був тебе виноградом добірним, увесь він насіння правдиве! І як ти змінилась Мені на виродка винограду чужого?
22. Тому то хоч би ти й помилася лугом, і мила багато собі зажила б, проте плямою буде вина твоя перед обличчям Моїм, говорить Господь Бог!
23. Як ти зможеш сказати: Я не стала нечистою, за Ваалами я не ходила? Подивись на дорогу свою, у долині, чого ти наробила, пустотлива верблюдко, що крутиш дороги свої!
24. Ти як дика ослиця, яка до пустині привикла, що вітер втягаї в жаданні своїї душі, хто заверне її в час її похотливости? Усі, хто шукаї її, не помучаться, знайдуть її в її місяці!
25. Стримуй ногу свою, щоб не бути їй босою, і від прагнення горло свої. А ти кажеш: Пропало, вже ні, бо я покохала чужих і за ними піду...
26. Як для злодія сором, коли буде зловлений, так себе осоромив Ізраїлів дім, вони та царі їхні, їхні зверхники, й їхні священики, й їхні пророки,
27. що говорять до дерева: Ти батько мій, а до каменя: Ти мене породив. Бо до Мене вони повернулись плечима, а не обличчям, а за час свого лиха говорять: Устань та спаси нас!
28. А де ж твої боги, яких наробив ти собі? Хай устануть вони, якщо можуть спасти тебе в час твого лиха, бож в тебе богів, скільки міст твоїх, Юдо!
29. Чого вам зо Мною змагатися? Усі ви відпали від Мене, говорить Господь.
30. Надармо Я бив синів ваших, науки вони не взяли, а ваших пророків ваш меч поз'їдав, немов лев той винищувач!
31. О ви, покоління, почуйте це слово Господнї: Чи пустинею був для Ізраїля Я? Чи може землею великої темряви? Чому ж каже народ Мій: Ми вільно буяїмо, вже не прийдемо до Тебе?
32. Чи панна забуде оздобу свою, наречена про стрічки свої? А народ Мій про Мене забув незчисленні вже дні!
33. Як ти вправно дорогу свою повела, щоб шукати кохання! Тому то дороги свої призвичаїла ти до злочинства,
34. і навіть на полах одежі твоїї знаходиться кров душ убогих невинних, яких не зловила на вчинку гарячому, але понад усім тим
35. ти кажеш: Невинна я, Його гнів відвернувся від мене направду... Ось Я буду змагатись з тобою за те, що ти кажеш: Я не прогрішила!
36. Нащо тиняїшся ти, і міняїш дорогу свою? Таж ти посоромлена будеш Єгиптом, як ти посоромлена від Асирії!
37. І звідти ти вийдеш, заламуючи свої руки на своїй голові, бо повідкидав Господь тих, на кого ти надіялася, і не будеш ти мати в них успіху...
- - - - - - - - - - - - - - - - - - - -

Главы

(С) 2008-2024, Библия Онлайн.
Комментарии, замечания, пожелания и предложения адресуйте нашему вебмастеру
Размещено в дата центре компании dline.ua