1. Павло, Апостол Ісуса Христа за повелінням Бога, Рятівника нашого, і Господа Ісуса Христа, надії нашої,
2. Тимофієві, справжньому синові у вірі: благодать, милість, мир від Бога, Батька нашого, і Христа Ісуса, Господа нашого.
3. Відходячи в Македонію, я просив тебе залишитися в Ефесі і наставити декотрих, щоб вони не навчали іншого.
4. І не займалися байками і родоводами нескінченними, котрі викликають більше сварок, аніж Божої науки у вірі.
5. А мета наставлення є любов од чистого серця і доброї совісти та нелицемірної віри.
6. Від чого деякі ухилилися і вдалися до марнослів'я,
7. Маючи бажання бути вчителями Закону, але не розуміючи ні того, про що оповідають, ані того, що утверджують.
8. А ми знаємо, що закон добрий, якщо хтось законно використовує його,
9. Знаючи, що закон утворений не для праведника, але для беззаконних і непокірних, нечестивих і грішників, розбещених і споганілих, для зневажників батька й матері, для людиновбивників,
10. Для розпусників, мужоложників, людиноловів, (наклепників, скотоложників), брехунів, клятвопорушників, і для всього, що суперечить належному (здоровому) вченню,
11. Спираючись на славну Євангелію блаженного Бога, яку мені довірено.
12. Дякую Христові Ісусові, Господові нашому, що дав мені силу, що Він визнав мене вірним, і поставив на служіння.
13. Мене, котрий передніше був богозневажником, і переслідувачем та кривдником, але помилуваний тому, що так чинив, не відаючи істини, з невірства.
14. А благодать Господа нашого Ісуса Христа відкрилася в мені рясно з вірою і любов'ю у Христі Ісусі.
15. Вірне це слово і всілякої прихильности варте, що Христос Ісус прийшов у світ врятувати грішників, із котрих я найперший.
16. Але задля цього я й помилуваний, щоб Ісус Христос у мені першому показав усе довготерпіння для прикладу тим, що будуть вірувати в Нього на вічне життя.
17. А Цареві віків нетлінному, невидимому, єдиному, премудрому Богові честь і слава на вічні віки. Амінь.
18. Передаю тобі, сину мій Тимофію, згідно з пророцтвами, які були про тебе, такого заповіта, щоб ти боровся в узгодженні з ними, як добрий воїн.
19. Маючи віру і добру совість, котру деякі, відкинувши, зазнали катастрофи у вірі, мов корабель на морі;
20. Такі-от Гіменей та Олександр, котрих я віддав сатані, щоб вони навчилися не зневажати Бога.