1. Раби, що під ярмом, мусять вважати панів своїх (володарів) гідними всякої честі, щоб не було зневаги йменню Божому і вченню.
2. Ті, котрі мають за панів вірних, не мають спілкуватися з ними недбало, тому що вони брати; але тим паче мають слугувати їм, бо вони вірні і улюблені, і добро чинять їм. Навчай цього і умовляй.
3. Хто навчає іншого і не йде за розумними словами Господа нашого Ісуса Христа і вченням про набожність,
4. Той гордий, нічого не знає, але захворів на пристрасть до змагань і суперечок, від котрих виникає заздрість, розбрат, лихослів'я, лукаві підозри.
5. Намарні суперечки поміж людьми пошкодженого розуму, чужі істині, котрі думають, наче набожність служить для прибутку. Віддаляйся од таких.
6. Велике надбання - бути набожним і вдоволеним.
7. Бо ми нічого не принесли у світ; зрозуміло, що нічогісінько не можемо й винести з нього.
8. Маючи їжу і одежу, будьмо задоволені з того.
9. А ті, що прагнуть збагатитися, потрапляють у спокусу і в сіті, а також у численні безглузді і шкідливі похоті, котрі занурюють людей в бідування і згубу;
10. Бо корінь всього лихого є сріблолюбство, котрому віддавшися, деякі ухилилися од віри і самі себе підвели до багатьох страждань.
11. А ти, чоловіче Божий, ухиляйся від цього, та сягай успіху в правді, набожности, вірі, любові, терпінні й покорі;
12. Спонукай гарним прикладом віри, тримайся вічного життя, до котрого ти якраз і покликаний, і показав сумлінне сповідування перед багатьма свідками.
13. Перед Богом, що все животворить, і перед Христом Ісусом, Котрий засвідчив перед Понтієм Пилатом сумлінне сповідування, заповідаю тобі
14. Пильнувати цю заповідь чисто і бездоганно, аж навіть до з'явлення Ісуса Христа,
15. Котре свого часу відкриє блаженний і єдиний могутній Цар тих, що царюють, і Господь тих, що володарюють,
16. Єдиний, що має безсмертя, Котрий живе у неприступному світлі, Котрого ніхто з людей не бачив і бачити не може. Йому честь і держава вічна! Амінь.
17. Багатих у теперішньому часі умовляй, щоб вони не вельми чванилися собою і сподівалися не на багатство намарне, але на Бога живого, що дає нам усе щедро для радости;
18. Щоб вони вдавалися до доброчинства, багатіли добрими вчинками, були щедрими і приязними,
19. Збираючи собі скарби, добру основу для майбутнього, щоб сягнути вічного життя.
20. О, Тимофію! Бережи заповіді, що тобі повідані, ухиляйся від негодящого марнослів'я і суперечок неправдивого знання,
21. Котрому віддавшись, деякі ухилилися од віри. Благодать з тобою. Амінь.