1. І сказав Господь Аврамові: Вийди із землі твоєї, від родичів твоїх, із домівки батька твого, на землю, котру Я вкажу тобі.
2. І Я утворю від тебе великий нарoд, і благословлю тебе, і звеличу ім'я твоє, і будеш ти в благословенні.
3. Я благословлю благословляючих тебе, і злоязиких на тебе прокляну; і благословляться в тобі усі племена земні.
4. І пішов Аврам, як сказав йому Господь; і з ним пішов Лот. Аврамові було вже сімдесят п'ять літ, коли вийшов з Харану.
5. І взяв Аврам з собою Сару, дружину свою, Лота, сина брата свого, і весь маєток, котрого вони надбали, і всіх людей, яких вони мали в Харані, і вийшли, щоби йти на землю ханаанську; і прийшли на землю ханаанську.
6. І пройшов Аврам по цій землі до місця Сихема, до діброви Мамре. На цій землі тоді проживали ханаанеї.
7. І з'явився Господь Аврамові, і сказав: Нащадкам твоїм віддам Я землю цю. І спорудив він там жертовника Господові, котрий з'явився йому.
8. Звідти рушив він до гори, на схід від Бет-Ели; і поставив шатро своє так, що від нього Бет-Ел (дім Божий) був на захід, а Гай на схід; і спорудив там жертовника Господові і прикликав ймення Господнє.
9. І підвівся Аврам, і продовжував рухатися на південь.
10. І був голод на тій землі. І зайшов Аврам у Єгипет, пожити там; бо посилився голод на тій землі.
11. А коли він наближався до Єгипту, то сказав Сарі, дружині своїй: Ось, я знаю, що ти жінка, пречудова з виду;
12. І коли єгиптяни побачать тебе, то скажуть: "Це дружина його", і вб'ють мене, а тебе залишать живою.
13. Скажи, будь ласка, що ти мені сестра, щоб мені добре було заради тебе, і щоб жива була душа моя через тебе.
14. І сталося, коли прийшов Аврам до Єгипету, єгиптяни побачили, що вона жінка вельми гарна;
15. Побачили її також вельможі фараонові та й розхвалили її фараонові; і взяли її до покоїв фараонових.
16. І Аврамові добре було заради неї; і була в нього дрібна і велика скотина, і віслюки, і раби, і рабині, і лошаки, і верблюди.
17. Але Господь уразив тяжкими карами фараона і дім його за Сару, дружину Аврамову.
18. І прикликав фараон Аврама, і сказав: Що ти оце вчинив зі мною? Для чого не сказав мені, що вона дружина твоя?
19. Для чого ти сказав: "Вона сестра моя?" І я взяв її собі за дружину. І тепер ось дружина твоя, візьми і йди геть.
20. І звелів фараон людям, і провели його (Аврама) і дружину його, і все, що в нього було.