1. Яків, служник Бога і Господа Ісуса Христа, дванадцятьом колінам, що у Розпорошенні, - радійте!
2. З великою радістю приймайте, браття мої, коли впадаєте у різноманітні спокуси,
3. Знаючи, що випробування вашої віри утворює терпіння;
4. А терпіння мусить мати досконалий вплив, щоб ви були досконалі в усій повноті, без жодної вади.
5. А якщо у когось із вас бракує мудрости, нехай просить у Бога, Котрий дає всім щиро і без докорів, - він дістане її.
6. Але нехай просить з вірою, без жодного сумніву, бо той, що має сумнів, схожий на морську хвилю, що її піднімає вітер і розгойдує;
7. І нехай не сподівається така людина одержати щось від Господа.
8. Людина з подвійними думками не утверджена на всіх шляхах своїх.
9. Нехай хвалиться брат принижений високістю своєю.
10. А багатий - приниженням своїм, тому що він знебудеться, мов цвіт на траві;
11. Сходить сонце, настає спека, і спекою висушує траву, цвіт її опадає, щезає краса її виду; так зав'яне й багатий на шляхах своїх.
12. Блаженна людина, котра переносить спокуси, тому що після випробування вона дістане вінець життя, котрого обіцяв Господь тим, хто любить Його.
13. Спокушуваний, ніхто не кажи: Бог мене спокушає; тому що Бог не спокушається злом і Сам не спокушає нікого,
14. Але кожний зазнає спокуси, захоплюючись і зваблюючись власною похіттю;
15. А похіть, започаткувавшись, породжує гріх, а вчинений гріх породжує смерть.
16. Не вдавайтеся, браття улюблені, до омани:
17. Усіляке добре давання і всілякий дар досконалий походить згори, від Батька світів, у Котрого немає зміни чи навіть тіні переміни.
18. Він зажадав, і породив нас словом істини, щоб ми стали певним першопочатком Його творінь.
19. Отож, браття мої улюблені, нехай кожна людина буде швидка на слухання й повільна на слова і повільна на гнів;
20. Бо гнів людини не утворює правди Божої.
21. А тому відхиливши всіляку нечистоту і останок злоби, в покорі прийміть насаджуване слово, котре може врятувати ваші душі.
22. Будьте ж виконавцями слова, а не тільки слухачами, що обдурюють самі себе.
23. Бо хто слухає слово і не виконує, той схожий на чоловіка, котрий розглядає природні риси свого обличчя у дзеркалі:
24. Він подивився на себе, відійшов - і відразу забув, який він.
25. А хто загляне пильно в закон досконалий, закон свободи, і перебуватиме в ньому, той буде не слухачем забудькуватим, але виконавцем справи, блаженний буде у своїм діянні.
26. Якщо хтось з-поміж вас гадає собі, що він побожний, і не впокорює свого язика, а зваблює своє серце, у того марна побожність.
27. Чиста і непорочна побожність перед Богом і Батьком оця, щоб допомагати сиротам і вдовам у їхніх скорботах і оберігати себе неопоганеним від світу.