1. Того часу почув Ірод, правитель чотирьох провінцій, оповіді про Ісуса
2. І сказав служникам своїм: Це Іван Хреститель; він воскрес із мертвих, і тому такі дива вчиняються ним.
3. Бо Ірод схопив був Івана, пов'язав його і вкинув до в'язниці через Іродіяду, дружину брата свого Пилипа.
4. Тому що Іван казав йому: Ти не мусиш мати її.
5. І хотів убити його, але боявся народу, тому що мали його за пророка.
6. А під час святкування дня народження Ірода, донька Іродіяди танцювала перед зібранням і догодила Іродові.
7. А тому він з присягою пообіцяв їй дати все, чого вона попросить.
8. А вона, навчена матір'ю своєю, сказала: Дай мені отут, на тарелі, голову Івана Хрестителя.
9. І засмутився цар; але заради присяги і тих, що були біля столу, звелів дати їй.
10. І послав відтяти Іванові голову у в'язниці.
11. І принесли голову його на тарелі і дали дівчині, а вона віднесла матері своїй.
12. А учні його прийшли, забрали тіло його і поховали його; і пішли й повідали Ісусові.
13. І коли зачув Ісус про те, то поплив на човні до пустельної місцини самотою; а народ, зачувши про це, пішов за Ним з міст пішки.
14. І, як вийшов Ісус, то побачив безліч людей, і пожалів їх і уздоровив хворих їхніх.
15. А коли настав вечір, наблизилися до Нього учні Його і сказали: Місцина тут пустельна, і час уже пізній; відпусти народ, щоб вони пішли до поселення і купили собі їжі.
16. Але Ісус сказав їм: Не треба їм відходити; ви дайте їм їсти.
17. А вони кажуть Йому: У нас тут лише п'ять хлібів та дві рибини.
18. Він сказав: Принесіть їх Мені сюди.
19. І звелів народові прилягти на траву, а тоді взяв п'ять хлібів і дві рибини, глянув на небо, благословив, і, переламавши, дав хліби учням, а учні - народові.
20. І їли всі, і наситилися; і набрали кусків, що залишилися, дванадцять повних кошів;
21. А тих, що їли, було близько п'яти тисяч чоловік, окрім жінок та дітей.
22. І тут-таки змусив Ісус учнів Своїх зайти до човна і відпливти передніше від Нього на другий берег, доки Він відпустить народ.
23. І коли відпустив народ, то Він зійшов на гору, аби помолитися самотою; і увечері залишався там сам.
24. А човен уже був на середині моря, і його било хвилями, тому що вітер був супротивний.
25. А о четвертій сторожі ночі пішов до них Ісус, йдучи морем.
26. І учні, коли побачили Його, що Він простує морем, жахнулися і казали: Це привид! - і від страху закричали.
27. Але Ісус наразі озвався до них і сказав: Збадьортеся: це Я, не бійтеся.
28. Петро сказав Йому у відповідь: Господе! Якщо це Ти, накажи мені прийти до Тебе по воді.
29. Він сказав: Іди. Петро вийшов з човна і пішов по воді, щоб наблизитися до Ісуса;
30. Але він бачив сильний вітер, і злякався, і почав потопати, а тоді закричав: Господе! Врятуй мене!
31. Ісус відразу простягнув руку, підтримав його і сказав йому: Маловірний! Нащо ти засумнівався?
32. І коли зайшли вони до човна, вітер затих.
33. А ті, що були в човні, підійшли, вклонилися Йому і сказали: Справді, Ти - Син Божий.
34. І перепливши, прибули на землю Генісаретську.
35. Мешканці тієї місцини упізнали Його і звістили по всій окрузі тій і принесли до Нього усіх хворих.
36. І просили Його, щоб лише торкнутися до поли одежі Його; і котрі торкалися, уздоровлювалися.