1. І що ж, скажемо, Авраам, батько наш надбав за плоттю?
2. Якщо Авраам виправдався справами, він має похвалу, але не перед Богом.
3. Бо що оповідає Писання? Повірив Авраам Богові, і це зараховано йому у праведність.
4. Тому, хто виконує якусь роботу, нараховується заробіток не з ласки, але з обов'язку;
5. А тому, хто цього не чинить, але вірує в Того, Хто виправдовує нечестивого, віра його постає як праведність.
6. Так само й Давид називає блаженною людину, котрій Бог зараховує праведність незалежно від справ.
7. Блаженні, чиї беззаконня прощені і чиї гріхи покриті;
8. Блаженна людина, котрій Господь не завважить гріха.
9. Блаженство це стосується обрізання чи до необрізання? Ми кажемо, що Авраамові віра зарахувалася як праведність.
10. Коли зарахувалася? По обрізанні, чи до обрізання? Не по обрізанні, а до обрізання.
11. І ознаку обрізання він прийняв, мов печать праведности через віру, котру мав у необрізанні, аж так, що він став батьком усіх віруючих у необрізанні, щоб їм також зарахувалася праведність.
12. І батьком обрізаних, і не лише тих, що прийняли обрізання, але також і тих, що ходять по слідах віри батька нашого Авраама, котру він мав у необрізанні.
13. Бо не Законом дарована Авраамові, або ж насінню його, обітниця - бути спадкоємцем світу, але праведністю віри.
14. Бо коли спадкоємці ті, що в Законі, то марна віра і не діє обітниця;
15. Бо Закон викликає гнів, тому що, де немає Закону, там немає і злочину.
16. Отже, за вірою, щоб з милости було, щоб обітниця була неодмінно для всіх, не лише за Законом, але й за вірою нащадків Авраамових, котрий є батько всім нам;
17. Як написано: Я настановив тебе батьком багатьох народів, - перед Богом, Котрому він повірив, що животворить мертвих і називає неіснуюче, як існуюче.
18. Він, понад надію, повірив надією, а тому став батьком багатьох народів, за сказаним: таким численним буде насіння твоє!
19. І не знемігся він у вірі і не вважав, що тіло його, майже столітнього, уже омертвіло, і лоно Саррине вже не живе;
20. Не мав сумніву в обітниці Божій через невіру, але був твердий у вірі, прославивши Бога.
21. І був уповні певен, що Він міцний і виконає обіцяне.
22. А тому й зараховано йому як праведність.
23. А втім, не стосовно до нього одного написано, що зарахувалося йому,
24. Але стосовно також до нас, зарахується й нам, що вірують у Того, Хто воскресив із мертвих Ісуса Христа, Господа нашого.
25. Що був виданий за гріхи наші і воскрес для виправдання нашого.