1. Я троянда шаронська, лілея долин.
2. Мов лілія між терням, - кохана моя між юнками,
3. Мов яблуня поміж лісовими деревами, - коханий мій між синами. У затінку від неї я люблю посидіти, і плід коханого був солодкий для мене.
4. Він приніс мене до бенкетного покою, і знамено його наді мною - кохання.
5. Підкрепіть мене печивом виноградним, освіжіть мене яблуками, бо я знемагаю від кохання.
6. Ліва рука його у мене під головою, а правиця обнімає мене.
7. Заклинаю вас, доні Єрусалимські, сарнами чи польовими ланями: не будіть і не тривожте моєї любови, доки йому до вподоби.
8. Голос коханого мого! Ось, він іде, скаче по горах, стрибає пагорбами.
9. Коханий мій схожий на сарну чи молодого оленя. Ось, він стоїть у нас за стіною, зазирає у вікно, крізь грати заглядає.
10. Коханий мій почав говорити мені: Підведися, улюблена моя, пречудова моя, вийди!
11. Ось, зима уже проминула і дощ минув, перестав;
12. Квіти з'явилися на землі; пора співу пташок надбігла, і голос горлиці чутно в країні нашій;
13. Смоковниці вже свої зелені смокви розкрили, і виноградні лози з ніжним цвітом дихають добрими духмянами. Підведися, кохана моя, найвродливіша моя, вийди!
14. Голубко моя в ущелинах скельних у сховку стрімкої кручі! Покажися мені личком, дай почути твій голос, бо голос твій - мед і личко принадне.
15. Ловіть нам лисиць, лисинят маленьких, що виноградники нівечать, а виноградники наші з ніжним цвітом.
16. Коханий мій належить мені, а я - йому; він пасе поміж лілеями.
17. Доки день прохолодою дихає, і утікають тіні, повернися, мій коханий, будь схожий на сарну чи молодого оленя на горах Бетеру.