1. Напередодні Пасхи Ісус, знаючи, що настала година Йому перейти від світу цього до Батька, показав діянням, що, полюбивши Своїх, котрі живуть у світі, до кінця полюбив їх.
2. І під час вечері, коли диявол уже поклав у серце Юді Іскаріоту, синові Симона, зрадити Його,
3. Ісус, знаючи, що Батько все віддав у руки Його, і що Він від Бога прийшов і до Бога йде,
4. Звершивши вечерю, підвівся, скинув із Себе верхню одежу, узяв рушника й підперезався;
5. Потім налив води до вмивальниці і почав обмивати ноги учням і витирати рушником, котрим був підперезаний.
6. Підходить до Симона Петра, а той каже Йому: Господе! Чи Тобі обмивати ноги мої?
7. Ісус сказав йому у відповідь: Що Я вчиняю, зараз ти не відаєш, а зрозумієш потім.
8. Петро каже Йому: Не обмиєш ніг моїх повік. Ісус відповідав Йому: Якщо не обмию тебе, не маєш частки зі Мною.
9. Симон Петро сказав Йому: Господе! Не тільки ноги мої, але й руки та голову!
10. Ісус сказав Йому: Обмитому треба лише ноги обмити, тому що чистий увесь; і ви чисті, але не всі.
11. Бо знав Він зрадника Свого, тому й сказав: Не всі ви чисті.
12. А коли обмив їм ноги і одягнув одежу Свою, то приліг і сказав їм: Чи знаєте, що Я вчинив вам?
13. Ви називаєте Мене Учителем і Господом, і добре кажете, бо Я є Той.
14. Отож, якщо Я, Господь і Учитель, обмив ноги вам, то ви також мусите обмивати ноги один одному:
15. Бо Я показав вам приклад, щоб ви також чинили те саме, що Я вчинив вам.
16. Істинно, істинно повідую вам: Служник не більший за господаря свого, і посланець не більший від того, хто послав його.
17. Якщо це знаєте, блаженні ви, коли виконуєте.
18. Не про всіх вас кажу: Я знаю, котрих вибрав. Але щоб справдилося Писання: Той, хто їсть зі Мною хліб, підняв на Мене п'яту свою.
19. Тепер повідую вам, передніше, аніж це справдилося, щоб, коли справдиться, ви повірили, що це Я.
20. Істинно, істинно повідую вам: Той, хто приймає того, кого Я пошлю, Мене приймає; а той, хто приймає Мене, приймає Того, що послав Мене.
21. Сказавши це, Ісус затривожився в дусі, і засвідчив, і сказав: Істинно, істинно кажу вам, що один із вас зрадить Мене.
22. Тоді учні почали озиратися поміж собою, маючи сумнів, про кого Він каже.
23. А один з учнів Його, котрого любив Ісус, сидів біля Нього, торкаючись головою Його грудей;
24. Йому Симон Петро подав знак, щоб запитав, хто це, про кого свідчить,
25. Він припав до грудей Ісуса і сказав Йому: Господе! Хто це?
26. Ісус відповідав: Той, кому Я, вмочивши кусень хліба, подам. І, вмочивши кусень, подав Юді Іскаріоту, синові Симона.
27. І після цього кусня увійшов до нього сатана. Тоді Ісус сказав йому: Що вчиняєш, - учиняй швидше.
28. Але ніхто з тих, хто тут був, не збагнули, для чого Він те сказав йому.
29. А оскільки в Юди була скринька, то деякі гадали собі, що Ісус сказав йому: Купи, що нам треба для свята, чи убогим подай щось.
30. Він узяв кусня і негайно вийшов; а була ніч, коли він вийшов.
31. Ісус сказав: Нині прославився Син Людський, і Бог прославився в Ньому.
32. Якщо Бог прославився в Ньому, то Бог також прославить Його в Собі, і невдовзі прославить Його.
33. Дітоньки! Не мушу вже бути з вами: будете шукати Мене, і, як сказав Я юдеям, що куди Я йду, ви не можете прийти, так само й вам повідую тепер.
34. Заповідь Нову даю вам: Любіть один одного, як Я полюбив вас, так і ви любіть один одного;
35. Із того всі пізнають, що ви Мої учні, якщо будете мати любов поміж собою.
36. Симон Петро сказав Йому: Господе! Куди Ти йдеш? Ісус відповів йому: Куди Я йду, ти не можеш тепер за Мною йти, а потім підеш за Мною.
37. Петро сказав Йому: Господе! Чому я не можу йти за Тобою зараз? Я життя моє віддам за Тебе.
38. Ісус відповів йому: Життя твоє за Мене віддаси? Істинно, істинно повідую тобі: Не проспіває півень, як тричі зречешся Мене.