1. Початок Євангелії Ісуса Христа, Сина Божого,
2. Як написано у пророків: Ось, Я посилаю Ангела Мого перед лицем Твоїм, котрий приготує шлях Твій перед Тобою.
3. Голос волаючого в пустелі: Приготуйте шлях Господові, рівняйте стежки Йому.
4. З'явився Іван, хрестячи в пустелі і проповідуючи хрещення каяття для прощення гріхів.
5. І приходила до нього вся країна Юдейська і єрусалимляни, і хрестилися від нього всі в річці Йордан, сповідуючи свої гріхи.
6. А носив Іван одежу з верблюдячого волосу і шкуратяний пояс на крижах своїх, і їв сарану та дикий мед.
7. І проповідував, кажучи: Йде за мною Сильніший від мене, у Котрого я негідний, нахилившися, розв'язати ремінця на Його взутті;
8. Я хрестив вас водою, а Він буде хрестити вас Духом Святим.
9. І сталося за тих днів, прийшов Ісус із Назарету Галілейського і хрестився від Івана в Йордані.
10. І коли виходив з води, тієї ж миті побачив Іван, що небо розхилилося, і Духа, мов голуба, що сходив на Нього.
11. І голос прилинув із небес: Ти Син Мій улюблений, в Котрому Моя добра воля.
12. І зараз же потому Дух повів Його в пустелю.
13. І був Він там, у пустелі, сорок днів, спокушуваний сатаною, і був із звіротою; і Ангели служили Йому.
14. Потому, як Івана спровадили в тюрму, прийшов Ісус до Галілеї, проповідуючи Євангелію Царства Божого.
15. І казав, що виповнився час і наблизилося Царство Боже: Покайтеся і віруйте в Євангелію.
16. А коли проходив поблизу моря Галілейського, побачив Симона та Андрія, брата його, що закидали сіті в море, бо вони були рибалками.
17. І сказав їм Ісус: Ідіть за Мною, і Я вчиню, що ви будете ловцями людей.
18. І тієї ж хвилі вони покинули сіті свої й пішли слідом за Ним.
19. А як пройшов звідти недалеко, Він побачив Якова Зеведеєвого та Івана, брата його, що також у човні лагодили сіті,
20. І відразу покликав їх. І вони залишили батька свого Зеведея у човні з найманцями, пішли слідом за Ним.
21. І прийшли до Капернауму; і невдовзі в суботу зайшов Він до синагоги і навчав.
22. І дивувалися з Його науки, бо Він навчав їх, як Той, що має владу, а не так, як оті книжники.
23. А в синагозі їхній був чоловік, що мав нечистого духа, і він закричав:
24. Залиши нас самих! Що Тобі до нас, Ісусе Назарянине? Ти прийшов погубити нас! Знаю Тебе, хто Ти, Святий Божий.
25. Але Ісус заборонив йому, кажучи: Замовкни і вийди з нього.
26. Тоді дух нечистий труснув ним, закричав дужим голосом і вийшов з нього.
27. І всі жахнулися і почали один одного запитувати: Що це? Що це за вчення нове, що Він духам нечистим наказує владно, і вони підкоряються Йому?
28. І невдовзі розійшлася про Нього чутка по всіх околицях у Галілеї.
29. А коли незабаром вийшли із синагоги, то прийшли в дім Симона та Андрія, з Яковом та Іваном.
30. А теща Симонова лежала в гарячці; то йому відразу сказали про неї.
31. Він підійшов і підняв її, узяв її за руку; і гарячка тієї ж хвилі залишила її, і вона почала прислуговувати їм.
32. А як настав вечір, коли заходило сонце, приносили до Нього всіх недужих і біснуватих.
33. І все місто зібралося біля дверей.
34. І Він уздоровив багатьох, що страждали різними хворощами; повиганяв багатьох бісів і не дозволяв бісам говорити, що вони знають, що Він - Христос.
35. А вранці, коли підвівся вельми раненько, вийшов і попростував у пустельну місцину, і там молився.
36. А Симон і ті, що були з Ним, пішли за Ним;
37. А коли знайшли Його, сказали Йому: Усі шукають Тебе.
38. Він сказав їм: Ходімо у найближчі поселення й міста, щоб Мені й там проповідувати, бо Я для цього прийшов.
39. І Він проповідував у синагогах їхніх по всій Галілеї і виганяв бісів.
40. Прийшов до Нього прокажений і, благаючи Його і падаючи перед Ним на коліна, сказав Йому: Якщо хочеш, можеш мене очистити.
41. Ісус змилосердився над ним, простягнув руку, торкнувся до нього і сказав йому: Хочу, очистись.
42. По цих словах проказа миттю зійшла з нього, і він став чистим.
43. Ісус глянув на нього суворо, і відразу відпустив його,
44. Сказавши йому: Гляди, нікому нічого не кажи; але піди, покажися священикові і принеси за очищення твоє, що звелів Мойсей, на свідчення їм.
45. А він вийшов і почав проголошувати і розповідати про подію, аж так, що Ісус уже не міг відкрито зайти до міста, але був поза ним, у місцинах пустельних. І приходили до Нього звідусіль.