Библия Онлайн

> Поиск по Библии <

Переводы Библии

Переводы Нового Завета

Книги

Главы

- - - - - - - - - - - - - - - - - - - -
1. І припливли на другий берег моря, в країну Гадаринську.
2. І коли вийшов Він із човна, то наразі стрів Його чоловік, що вискочив з гробів - він мав у собі нечистого духа;
3. Він мав житло в гробах, і ніхто не міг його зв'язати навіть ланцюгами;
4. Тому що багато разів його заковували в ланцюги, але він розривав їх і розбивав кайдани, і ніхто не міг його упокорити;
5. Завше, вночі і вдень, в горах і гробах, кричав він і бився об каміння.
6. Коли побачив Ісуса здалеку, то прибіг і вклонився Йому,
7. А тоді закричав дужим голосом і сказав: Що Тобі до мене, Ісусе, Сину Бога Всевишнього? Заклинаю Тебе Богом, не муч мене!
8. Бо Ісус сказав йому: Вийди, дух нечистий, з цього чоловіка!
9. І запитав його: Як тебе звати? І він сказав у відповідь: Легіон1 ім'я мені, тому що нас багато.
10. І вельми просили Його, щоб не виганяв їх геть з країни тієї.
11. А там недалеко біля гори паслося велике стадо свиней.
12. І просили Його нечисті духи, кажучи: Пошли нас у свиней, щоб нам увійти до них.
13. Ісус відразу дозволив їм: І нечисті духи, вийшовши, у свиней увійшли; і ринуло стадо з крутояру в море; а було їх близько двох тисяч; і потопилися в морі.
14. А ті, що пасли свиней, побігли і розповіли в місті і в поселеннях. І мешканці вийшли подивитися, що сталося.
15. Прийшли до Ісуса й побачили, що біснуватий, в котрому був легіон, сидить і одягнутий, і при здоровому глузді, й злякалися.
16. А ті, що бачили, оповіли їм, як усе те сталося з біснуватим, і про свиней.
17. І почали просити Його, щоб залишив їхній край.
18. І коли Він зайшов до човна, той, що був біснуватим, просив Його, аби лишитися при Ньому.
19. Але Ісус не дозволив Йому, сказавши: Йди додому, до своїх, і розкажи їм, що вчинив з тобою Господь і як помилував тебе.
20. І пішов, і почав проповідувати в Десятимісті, що вчинив з ним Ісус. І всі дивувалися.
21. Коли Ісус знову переплив човном на другий берег, зібралося до Нього безліч народу. Він був біля моря.
22. І ось, приходить один із старших синагоги, на ім'я Яір, і, забачивши Його, падає до ніг Йому.
23. І вельми просить Його, кажучи: Доня моя помирає; прийди і поклади на неї руки, щоб вона видужала і лишилася живою.
24. Ісус пішов за ним. За Ним безліч народу простувало слідом і тіснили Його.
25. Одна жінка, котра дванадцять літ страждала на кровотечу,
26. Багато натерпілася від багатьох лікарів, і витратила все добро своє, та жодної помочі з того не мала, а здоров'я її ще погіршало, -
27. Вона вже чула про Ісуса, а тому підійшла в юрбі ззаду і торкнулася Його одежі;
28. Бо казала (собі): Якщо бодай до Його одежі торкнуся, то уздоровлюся.
29. І тієї ж миті припинилася в неї кровотеча, і вона відчула в тілі, що уздоровлена від хвороби.
30. Водночас Ісус відчув Сам у Собі, що вийшла з Нього сила, і звернувся до народу і сказав: Хто торкнувся до Моєї одежі?
31. Учні сказали Йому: Ти бачиш, що народ тіснить Тебе, і кажеш: Хто торкнувся до Мене?
32. Але Він поглянув довкола, аби побачити ту, котра це вчинила.
33. Жінка у страхові і в трепеті, відаючи, що з нею сталося, упала перед Ним і сказала Йому всю правду.
34. Але Він сказав їй: Доню! Віра твоя врятувала тебе; іди з миром і здоровою будь від твоєї недуги.
35. Коли Він ще казав це, прийшли від старшини синагоги і сказали: Донька твоя померла; нащо завдаєш клопоту Вчителеві?
36. Але Ісус, зачувши ці слова, відразу сказав чільникові синагоги: Не бійся, тільки віруй.
37. І не дозволив нікому йти слідом за Собою, окрім Петра, Якова та Івана, брата Якового.
38. Коли прийшов у дім до старшини синагоги, то побачив замішання, і тих, що плакали і голосили вельми.
39. Зайшовши, сказав їм: Чого збентежилися і плачете? Дівчина не вмерла, але спить.
40. І сміялися над Ним. Але Він спровадив усіх, узяв із Собою батька і матір дівчини і тих, що були з Ним, і зайшов туди, де юнка лежала.
41. І взяв Він за руку юнку і сказав їй: "Таліта, кумі", що означає: Кажу тобі - підведися!
42. І юнка тієї ж миті підвелася і почала ходити, і було їй літ дванадцять. А ті, що дивилися, вельми жахнулися з дива великого.
43. І Він суворо наказав їм, щоб ніхто про це не знав, а ще сказав, аби дали їй їсти.
- - - - - - - - - - - - - - - - - - - -

Главы

(С) 2008-2024, Библия Онлайн.
Комментарии, замечания, пожелания и предложения адресуйте нашему вебмастеру
Размещено в дата центре компании dline.ua