1. Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!
2. Хто розкаже про велич Господню, розповість усю славу Його?
3. Блаженні, хто держиться права, хто чинить правду кожного часу!
4. Згадай мене, Господи, в ласці Своїй до народу Свого, відвідай мене спасінням Своїм,
5. щоб побачити добре вибранців Твоїх, щоб я тішився радощами Твого народу, і хвалився зо спадком Твоїм!
6. Ми згрішили з батьками своїми, скривили, неправдиве чинили...
7. Не зважали на чуда Твої батьки наші в Єгипті, многоти Твоїх ласк не пригадували й бунтувались над морем, над морем Червоним.
8. Та Він ради Ймення Свого їх спас, щоб виявити Свою силу.
9. Він кликнув на море Червоне і висохло, і Він їх повів через морські глибини, немов по пустині!...
10. І Він спас їх з руки неприятеля, визволив їх з руки ворога,
11. і закрила вода супротивників їхніх, жоден з них не зостався!
12. Тоді то в слова Його ввірували, виспівували Йому славу.
13. Та скоро забули вони Його чин, не чекали поради Його,
14. і палали в пустині жаданням, і Бога в пустині ізнов випробовували,
15. і Він їхнє жадання їм дав, але худість послав в їхню душу...
16. Та Мойсею позаздрили в таборі, й Ааронові, святому Господньому.
17. Розкрилась земля і Датана поглинула, Авіронові збори накрила,
18. і огонь запалав на їхніх зборах, і полум'я те попалило безбожних...
19. Зробили тельця на Хориві, і били поклони бовванові вилитому,
20. і змінили вони свою славу на образ вола, що траву пожирає,
21. забули про Бога, свого Спасителя, що велике в Єгипті вчинив,
22. у землі Хамовій чуда, страшні речі над морем Червоним...
23. І сказав Він понищити їх, коли б не Мойсей, вибранець Його, що став був у виломі перед обличчям Його відвернути Його гнів, щоб не шкодив!
24. Погордили землею жаданою, не повірили слову Його,
25. і ремствували по наметах своїх, неслухняні були до Господнього голосу.
26. І Він підійняв Свою руку на них, щоб їх повалити в пустині,
27. і щоб повалити їхнє потомство посеред народів, та щоб розпорошити їх по країнах!
28. І служили Ваалові пеорському, й їли вони жертви мертвих,
29. і ділами своїми розгнівали Бога, тому вдерлась зараза між них!
30. І встав тоді Пінхас та й розсудив, і зараза затрималась,
31. і йому пораховано в праведність це, з роду в рід аж навіки.
32. І розгнівали Бога вони над водою Меріви, і через них стало зле для Мойсея,
33. бо духа його засмутили, і він говорив нерозважно устами своїми...
34. Вони не познищували тих народів, що Господь говорив їм про них,
35. і помішались з поганами, та їхніх учинків навчились.
36. І божищам їхнім служили, а ті пасткою стали для них...
37. І приносили в жертву синів своїх, а дочок своїх демонам,
38. і кров чисту лили, кров синів своїх і дочок своїх, що їх у жертву приносили божищам ханаанським. І через кривавий переступ земля посквернилась,
39. і стали нечисті вони через учинки свої, і перелюб чинили ділами своїми...
40. І проти народу Свого запалав гнів Господній, і спадок Його Йому став огидним,
41. і віддав їх у руку народів, і їхні ненависники панували над ними,
42. і їхні вороги їх гнобили, і вони впокорилися під їхню руку...
43. Багато разів Він визволював їх, але вони вперті були своїм задумом, і пригноблено їх через їхню провину!
44. Та побачив Він їхню тісноту, коли почув їхні благання,
45. і Він пригадав їм Свого заповіта, і пожалував був за Своєю великою милістю,
46. і збудив милосердя до них між усіма, що їх полонили!
47. Спаси нас, о Господи, Боже наш, і нас позбирай з-між народів, щоб дякувати Йменню святому Твоєму, щоб Твоєю хвалитися славою!
48. Благословенний Господь, Бог Ізраїлів звіку й навіки! І ввесь народ нехай скаже: Амінь! Алілуя!