2. Спаси мене, Господи, бо нема вже побожного, з-поміж людських синів позникали вже вірні!
3. Марноту говорять один до одного, їхні уста облесні, і серцем подвійним говорять...
4. Нехай підітне Господь уста облесливі та язика чванькуватого
5. тим, хто говорить: Своїм язиком будем сильні, наші уста при нас, хто ж буде нам пан?
6. Через утиск убогих, ради стогону бідних тепер Я повстану, говорить Господь, поставлю в безпеці того, на кого розтягують сітку!
7. Господні слова слова чисті, як срібло, очищене в глинянім горні, сім раз перетоплене!
8. Ти, Господи, їх пильнуватимеш, і будеш навіки нас стерегти перед родом оцим!
9. Безбожні кружляють навколо, бо нікчемність між людських синів підіймається.