1. В Іконії вони зайшли разом до юдейської синагоги і говорили так, що увірувала велика кількість юдеїв та греків.
2. А невіруючі юдеї підбурили і роздратували супроти братів серця поганів.
3. А втім, вони пробули тут досить часу, сміливо благовістячи про Господа, Котрий на ознаку благодаті Своєї, творив руками їхніми знамення і дива.
4. А тим часом народ у місті розділився, і одні були на боці юдеїв, а інші на боці Апостолів.
5. А коли погани і юдеї зі своїми старшинами заповзялися посоромити їх і побити камінням,
6. Вони дізналися про те і подалися до лікаонських міст, до Лістри та Дервії, а також до околиць їхніх.
8. У Лістрі один муж, що не володів ногами, сидів - кульгавий ще з лона матері своєї, - і ніколи не ходив.
9. Він слухав Павла, який говорив, і котрий глянув на нього і побачив, що він має віру для того, аби уздоровитися,
10. Сказав дужим голосом: Тобі кажу в ім'я Господа Ісуса Христа: підведися і стань на ноги твої твердо. І він тієї ж миті скочив на ноги і почав ходити.
11. А народ, коли побачив, що вчинив Павло, підніс свій голос, кажучи по-лікаонські: Боги в людській подобі зійшли до нас.
12. І називали Варнаву Зевсом, а Павла Гермесом, тому що він був старшим у слові.
13. А жрець ідола Зевса, що стояв перед їхнім містом, привів до брами волів, а також приніс вінки, бо хотів разом з народом звершити жертвоприношення,
14. Але Апостоли Варнава і Павло почули про це і роздерли свою одежу і, кинувшися поміж народ, голосно казали:
15. Мужі! Що це ви вчиняєте? І ми - схожі на вас люди, і благовістимо вам, щоб ви навернулися від цих облудних до Бога Живого, Котрий утворив небо і землю, і море, і все, що в них.
16. Котрий за минулих поколінь дозволив усім народам ходити своїми шляхами,
17. Хоча й не переставав свідчити про Себе благодіяннями, подаючи нам із неба дощі і часи врожайні, і виповнюючи поживою і втіхою серця наші.
18. І, кажучи це, вони заледве переконали народ не приносити їм пожертви, а повертатися кожному додому. А вони самі залишалися там і навчали.
19. Із Антіохії та Іконії прийшли деякі юдеї, і коли Апостоли сміливо проповідували, переконали народ відступитися од них, кажучи: Вони не повідують анічогісінько істинного, а все обдурюють. І, підбуривши народ, побили Павла камінням і витягли за місто, маючи його за мертвого.
20. А коли учні зібралися біля нього, він підвівся й пішов до міста, а другого дня пішов з Варнавою до Дервії.
21. Проповідавши Євангелію цьому місту і надбавши чимало учнів, вони знову проходили Лістру, Іконію та Антіохію,
22. Зміцнюючи душі учнів, вмовляючи бути у вірі і навчаючи, що багатьма скорботами належить нам увійти до Царства Божого.
23. А коли настановили їм пресвітерів1 для кожної церкви, вони помолилися з постом і передали їх Господові, в Котрого увірували.
24. Потім, пройшовши через Писидію, прийшли до Памфілії;
25. І, звістивши слово Господнє в Пергії, зайшли до Атталії,
26. А звідти відпливли до Антіохії, звідки були віддані благодаті Божій на справу, котру й звершили.
27. Коли прибули туди, то зібрали церкву і оповіли про все, що звершив Господь з ними, і як Він відчинив двері віри поганам.
28. І перебували там значний час із учнями.