1. А втім, для мене зайве писати вам про допомогу святим,
2. Бо я знаю ревність вашу, і хвалюся вами перед македонянами, що Ахая готова ще з минулого року; і ревність ваша заохотила багатьох.
3. А братів я послав для того, аби похвала моя про вас не виявилася марною в цьому разі, але щоб ви, як я казав, були готові,
4. Щоб, коли прийдуть зі мною македонці і застануть вас неготовими, не залишилися у соромі ми, - не кажу ви, - похвалившися такою певністю.
5. Тому я вважав за необхідне вблагати братів, щоб вони наперед пішли до вас і передніше потурбувалися, аби сповіщене вже благословення ваше було готове, як благословення, а не як примусовий дар.
6. А до цього скажу: хто сіє скупо, той скупо й жатиме; а хто сіє щедро, той щедро буде жати.
7. Кожний виділяй, як на серце ляже, не з прикрістю і не з примусу; бо любить Бог того, хто доброчесно дає.
8. А Бог спроможний збагатити вас всілякою благодаттю, щоб ви, завжди і в усьому маючи всілякий достаток, були багаті на всяку добру справу,
9. Як написано: Витратив, роздав убогим; правда його буде довіку.
10. А той, що дає насіння сівачеві та хліб на їжу,- нехай подасть рясно посіяному вами, і примножить плоди правди вашої,
11. Щоб усім ви багатими були на всіляку щедрість, котра через нас учиняє подяку Богові.
12. Бо справа служіння цього не лише доповнює нужду святих, але викликає також у багатьох щедрі подяки Богові;
13. Вони бачать досвід цього служіння і прославляють Бога за послух Євангелії Христовій, котру ви сповідуєте, і за щире спілкування з ними і з усіма,
14. Молячись за вас, з прихильности до вас, за повноту Божої благодаті у вас.
15. Дяка Богові за невимовний дар Його!